- Ошибка
Чи потрібно сплачувати авансові внесків з податку на прибуток у 2016 році?Підприємці на загальній системі при готівкових розрахунках зобов’язані застосовувати РРО. За продаж тютюнових виробів за цінами вищими ніж максимально-роздрібні передбачено штраф
Чи потрібно сплачувати авансові внесків з податку на прибуток у 2016 році?
З 01 січня 2016 року з пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (ПКУ) виключено положення, які передбачомісячну авансову сплату податку на прибуток.
Відповідно до нової редакції пункту 9 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ у січні – грудні 2015 року платники зобов'язані сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПКУ у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року. Починаючи з 1 січня 2016 року щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств не сплачуються.
При цьому платники податку на прибуток підприємств сплачують до 31 грудня 2016 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 року.
Як зменшується податок на прибуток на суму нарахованого податку на нерухоме майно?
В зв’язку з набранням чинності 01 січня 2016 року Законом України від 24 грудня 2015 року №909-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» Державна фіскальна служба України в листі від 18.01.2016 року №1626/7/99-99-19-02-02-17 роз’яснила зміни в податковому законодавстві щодо зменшення податку на прибуток на суму нарахованого та сплаченого податку на нерухоме майно. Пунктом 137.6 статті 137 ПКУ визначено, якщо платник податку на прибуток у звітному періоді не отримав прибутку, або сума податку на прибуток менша за суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, залишок суми такого податку, не врахований у зменшення податку на прибуток поточного періоду, не переноситься на зменшення податку на прибуток наступних податкових (звітних) періодів.
Увага, для платників податків - «гаряча лінія» !
29.06.2016 року з 15:00 до 16:00 години буде проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з завідувачем сектору адміністрування майнових податків і зборів з фізичних осіб ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області Гербенською Л.В. на тему: «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки».
Підприємці на загальній системі при готівкових розрахунках
зобов’язані застосовувати РРО
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані застосовувати РРО, або у певних випадках - зареєстровані у встановленому порядку розрахункові книжки.
Отже, фізичні особи, що знаходяться на загальній системі оподаткування, при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів/послуг повинні застосовувати РРО.
При цьому, постановою КМУ від 23.08.2000 № 1336, затверджено «Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій».
Крім того, постановою №1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів/послуг, у разі перевищення якого застосування РРО є обов’язковим.
Тобто, для окремих форм та умов проведення діяльності, визначених у пунктах Переліку, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, граничний розмір складає 200 тис. грн. на один суб’єкт господарської діяльності або 75 тис. грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)), в залежності від форми та умов проведення діяльності.
Зазначена норма визначена п.1 ст.3 та ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Яку звітність про обсяги роздрібної торгівлі подають підприємці,
які отримали ліцензії на право торгівлі алкоголем та тютюновими виробами
Відповідно до частини третьої ст. 16 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» суб’єкти господарювання, які отримали передбачені цим законом ліцензії, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.
Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій (частина дванадцята ст. 15 Закону № 481).
Пунктом 5 наказу Міністерства фінансів України від 11.02.2016 року № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення» встановлено, що цей наказ набирає чинності через 30 днів з дня його офіційного опублікування (Офіційний вісник України № 21 за 22.03.2016 року).
Наказом № 49 затверджено, зокрема:
• Форму звіту № 1-РА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі» та порядок її заповнення;
• Форму звіту № 1-РТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі» та порядок її заповнення.
Згідно з п. 5 Порядку заповнення звіту № 1-РА (Порядок 1-РА) та п. 6 Порядку заповнення звіту № 1-РТ (Порядок 1-РТ) звіт складається окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подається до органу ДФС за місцем реєстрації суб’єкта господарювання.
Звіт в електронній формі подається засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, як передбачено для податкової звітності (п. 2 Порядку 1-РА та п. 2 Порядку 1-РТ).
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України (ЦКУ) якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Таким чином, суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами щомісяця до 10 числа (9 число – останній термін подачі звіту) засобами електронного зв’язку в порядку, передбаченому для податкової звітності, подають до органу ДФС за місцем реєстрації такого суб’єкта господарювання звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів у роздрібній мережі за встановленою формою.
Разом з тим, згідно з п. 5 ст. 254 ЦКУ, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є першим за ним робочий день.
Також ст. 51 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.
За продаж тютюнових виробів за цінами вищими
ніж максимально-роздрібні передбачено штраф
ДПІ у Київському районі м. Одеси повідомляє, що продаж сигарет (з фільтром, без фільтру) у роздрібній мережі здійснюється за цінами, не вище за максимальні роздрібні ціни встановлені виробниками або імпортерами товарів, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Тобто, до максимально роздрібних цін додається акцизний податок з роздрібної торгівлі підакцизними товарами – 5 відсотків. Вартість тютюнових виробів, вище за яку не дозволено їх реалізацію, можна отримати помноживши максимально- роздрібну ціну (вказану на пачці) на 1,05. Продаж тютюнових виробів (крім сигарет) здійснюється за цінами, рівень яких визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку (крім акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) та акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що становить 5 відсотків вказаної вартості.
Також у фіскальному відомстві наголошують, що ст. 17 Закону України 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями передбачена відповідальність у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимально- роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, у розмірі 100 відсотків вартості наявних у суб’єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень.
Визначення поняття тютюнових виробів дає п.п. 14.1.252 п. 14.1 ст. 14 ПКУ – це сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.
Обмеження на застосування єдиного податку при здійсненні підприємцем орендних операцій
ДПІ у Київському районі м. Одеси повідомляє, що фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає всім вимогам для реєстрації та застосування єдиного податку.
При цьому, не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи - підприємці, які надають в оренду:
• земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара,
• житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів,
• нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.
Зазначена норма визначена п.п.291.5.3 ст. 291 Податкового кодексу України.
Платники єдиного податку 1-3 груп можуть продавати паливно-мастильні матеріали
тільки в ємностях до 20 літрів
Не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп юридичні особи та фізичні особи - підприємці, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин).
До підакцизних товарів належать, зокрема, нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів.
Отже, платники єдиного податку першої - третьої груп мають право здійснювати продаж паливно-мастильних матеріалів тільки в ємностях до 20 літрів.
До підакцизних товарів належать:
· спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;
· тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;
· пальне;
· автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;
· електрична енергія.
Зазначена норма передбачена пп. 291.5.1 ст. 291 та п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України.
Щодо оподаткування додаткового блага у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів
ДПІ у Київському районі м. Одеси нагадує, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс).
Підпунктом «е» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Кодексу встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 Кодексу.
Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 статті 164 Кодексу.
Підпунктом 164.5 ст. 164 Кодексу встановлено, що під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлено Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:
К = 100 : (100 - Сп),
де К – коефіцієнт;
Сп – ставка податку, визначена для таких доходів на момент їх нарахування.
Водночас, оподаткування військовим збором (далі – збір) доходів фізичних осіб встановлено пунктом 161 підрозділу ХХ Кодексу.
Так, пунктом 161 підрозділу ХХ Кодексу визначено платників збору, об’єкти оподаткування, ставку, порядок нарахування, утримання та сплату (перерахування) збору до бюджету тощо.
При цьому нормами пункту 161 підрозділу ХХ Кодексу застосування коефіцієнта, визначеного пунктом 164.5 статті 164 Кодексу, не передбачено.
(Лист ДФС України від 08.06.2016 № 12631/6/99-99-13-02-03-15 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:
http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/68595.html
Електронні сервіси від ДФС – зручний спосіб
дистанційного спілкування з фіскальним відомством
Електронні сервіси для платників податків, що розміщені на єдиному веб-порталі ДФС України, постійно вдосконалюються. Наразі до послуг платників – близько сорока сучасних електронних сервісів, які забезпечують дистанційне спілкування громадян і представників бізнесу з фахівцями територіальних органів ДФС.
Не відвідуючи державну податкову інспекцію, платник податків береться на облік протягом одного дня після отримання відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
Окрім того, шляхом укладання Договору про визнання електронних документів, платник подає звітність до податкової інспекції в електронному вигляді, реєструє податкові та акцизні накладні у Єдиному реєстрі податкових або акцизних накладних.
ДФС пропонує окремі сервіси і для платників ПДВ. Зокрема, не витрачаючи часу на відвідування податкової інспекції, юридична або фізична особа-підприємець має можливість зареєструватися платником ПДВ, анулювати таку реєстрацію, отримати витяг з реєстру платників ПДВ, отримати довідку про відсутність заборгованості, а також низку різноманітних витягів із систем електронного адміністрування ПДВ та реалізації пального.
Завдяки електронному сервісу «Дані про взяття на облік платників податків» платник може перевірити потенційних бізнес-партнерів щодо перебування їх на обліку в органах ДФС, із «Реєстру страхувальників» - отримати дані про взяття на облік платника єдиного внеску.
Якщо є потреба з’ясувати податкову репутацію своїх потенційних партнерів, то це можна зробити за посередництвом електронного сервісу «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера».
Через електронні сервіси «Дані Реєстру платників ПДВ» та «Анулювання реєстрації платника ПДВ» можливо перевірити бізнес-партнерів щодо їх реєстрації платником ПДВ або анулювання реєстрації платника ПДВ.
Сервіс «Реєстр платників єдиного податку» дозволяє перевірити потенційних бізнес-партнерів щодо їх реєстрації платником єдиного податку.
Через сервіс «Електронний кабінет платника» (оновлену версію) платники мають змогу не тільки отримати інформацію із реєстрів, бланки звітності, контактні дані та адреси центрів обслуговування, а й листуватись із органом ДФС в електронному вигляді. Оновлений сервіс надає можливість платнику працювати у режимі реального часу за допомогою персональних комп’ютерів та смарт-пристроїв без встановлення спеціалізованого програмного забезпечення.
Завдяки електронним сервісам від ДФС, не відвідуючи державну податкову інспекцію, кожен платник має можливість вести бізнес з дотриманням вимог податкового законодавства.
А якщо виникають питання щодо певних особливостей застосування законодавчих норм, то отримати інформаційно-довідкові послуги та консультації можна за телефонами, з використанням електронної пошти, факсу, голосового автовідповідача (0 800 501 007 або 044 454 16 13, електронна адреса Ртот e-mail адрес защищен РѕС‚ спам-ботов, для его просмотра Сѓ Вас должен быть включен Javascript ).
Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс дозволяє платнику отримати відповіді з Бази знань щодо застосування норм податкового, митного законодавства або з питань адміністрування єдиного внеску, а також ознайомитись з нормативними документами (http://zir.sfs.gov.ua).
Змінилась назва вулиці чи населеного пункту – подайте заяву 1-ПДВ на перереєстрацію
Пунктом 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України визначено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
Відповідно до п. 45.1 ПКУ податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Оскільки в результаті перейменування назви вулиці, міста, селища, зміни поштового індексу тощо вносяться зміни у відомості про місцезнаходження юридичної особи та місце проживання фізичної особи - підприємця, що містяться у Єдиному державному реєстрі, то це є підставою для здійснення перереєстрації платника ПДВ шляхом подання реєстраційної заяви за формою 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація».
Така заява подається протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ. У реєстраційній заяві платник ПДВ зазначає дані станом на дату заповнення заяви, у тому числі критерії, за якими станом на дату заповнення заяви особа відповідає статусу платника ПДВ згідно з розд. V ПКУ.
Оподаткування доходу від надання в оренду земельного паю
Дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування) включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Особливості оподаткування доходів від надання нерухомості в оренду регламентується п.170.1 ст. 170 Податкового кодексу України, відповідно до якого податковим агентом платника податку — орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.
При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.
Отже, юридична особа (орендар) при нарахуванні (виплаті) фізичній особі (орендодавцю) доходу у вигляді орендної плати повинна утримати податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. та військовий збір за ставкою 1,5 відсотка.
Затверджено новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій
ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС у Одеській області повідомляє, що Державна фіскальна служба України наказом від 16.06.2016 №535 затвердила новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), який розміщено на сайті офіційного видання ДФС України «Вісник. Право знати все про податки і збори» за посиланням: http://www.visnuk.com.ua/ua/pubs/id/9930.
Державний реєстр містить перелік РРО, дозволених до первинної реєстрації (розділ І), а також первинна реєстрація яких заборонена (розділ ІІ), у кількості 141 модель.
При цьому, втратив чинність Наказ ДФС України від 01.04.2016 №271.
Туристичний збір: про платників та ставки податку
Туристичний збір - місцевий збір, який встановлюється місцевою радою.
Платники - громадяни, які на території місцевої ради отримують послуги з тимчасового проживання.
Водночас, від сплати туристичного податку звільняються громадяни, які знаходяться у відрядженні; діти до 18 років; інваліди та особи, які супроводжують інвалідів І групи. Окрім того, платниками збору не є особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів. Однак, такі заклади повинні мати ліцензію на медичну практику та акредитацію МОЗ України.
Справляння туристичного збору здійснюють податкові агенти:
- адміністрації готелів, кемпінгів, мотелів, заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади;
- квартирно-посередницькі організації, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири) фізичних осіб;
- юридичні особи або фізичні особи - підприємці, які уповноважені місцевою радою справляти збір на умовах договору.
База справляння збору - вартість усього періоду тимчасового проживання (за виключенням витрат на харчування, побутові послуги).
Справляння збору здійснюється під час надання послуг, пов'язаних з тимчасовим проживанням. Сума збору зазначається податковим агентом окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.
Ставка - 1 відсоток до бази справляння. Кошти збору зараховуються до місцевого бюджету територіальної громади.
Порядок справляння туристичного збору регламентується ст. 268 Податкового кодексу України, зі змінами та доповненнями.
Надходження туристичного збору – один із важливих кроків до розбудови економічної стабільності країни. Податок покликаний розвивати вітчизняний туризм та зміцнювати місцеві бюджети.
Податковий календар з 24 по 30 червня 2016 року
ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС у Одеській області нагадує, що:
24 червня, п’ятниця, останній день подання
· декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари/продукцію;
29 червня, середа, останній день сплати
· єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами за травень;
30 червня, четвер, останній день сплати:
· ПДВ за травень 2016 року платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;
· акцизного податку за травень 2016 року;
· податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу за травень 2016 року;
· податку на доходи фізичних осіб із загальної суми процентів, нарахованих за травень на поточний або депозитний банківський рахунок; на вклади членів кредитної спілки;
· військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за травень 2016 року;
· плати за землю за травень 2016 року.
Під час проведення перевірки платник податків
не має права подавати уточнюючі декларації
Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:
- або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
- або відобразити суму недоплати у складі декларації, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5% від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання.
Разом з тим, під час проведення документальних планових та позапланових перевірок платник податків не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний період з відповідного податку і збору, який перевіряється.
Зазначена норма передбачена ст. 50 Податкового кодексу України.
Інформація про контрагента щодо реєстрації платником акцизного податку
Відповідно до п. 4 розділу ІІ Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року №113 (далі – Порядок №113), юридичні особи та фізичні особи - підприємці, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку з реалізації пального до початку здійснення реалізації пального.
Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального (далі – Реєстр платників) згідно п. 5 розділу ІІ Порядку №113.
ДФС щодня оприлюднює на власному офіційному веб-порталі інформацію з Реєстру платників із зазначенням ідентифікаційних та реєстраційних даних платників акцизного податку з реалізації пального.
Будь-яка особа може отримати інформацію щодо реєстрації суб’єкта господарювання платником акцизного податку з реалізації пального, скориставшись пошуковим сервісом «дані реєстру платників акцизного податку з реалізації пального».
Доступ до пошуку відкритий в «Електронному кабінеті платника (оновлена версія)», до якого можна увійти за адресою https://cabinet.sfs.gov.ua або скориставшись на веб-порталі ДФС (sfs.gov.ua) банерами «Інформація з реєстрів» чи «Електронному кабінеті платника (оновлена версія)».
Про об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, необхідно повідомляти
Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.
Платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний податковий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об’єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.
Згідно з п. 117.1 ст. 117 ПКУ неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених ПКУ, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 510 гривень.
При не усуненні таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність - 1020 гривень.
Ліквідація основних засобів: ціна операції
Якщо платник податку за самостійним рішенням ліквідовує основні виробничі або невиробничі засоби, то ліквідація для цілей такого оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації (п. 189.9 ст. 189 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Нагадаємо, що відповідно до пп. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПКУ звичайною ціною, зокрема, є ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ.
Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Під час здійснення операції обов'язковим є проведення оцінки, вартість об'єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування.
Ринковою ціною є ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах (пп. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Отже, платник податку, який за самостійним рішенням ліквідує основні виробничі або невиробничі засоби, повинен нарахувати податкові зобов'язання за такими необоротними активами виходячи з їх ринкової ціни, визначеної на момент такої ліквідації за правилами, визначеними пп. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, але не нижче їх балансової вартості.
Якщо при ліквідації основних фондів обов'язковим є проведення оцінки, податкові зобов'язання нараховуються з вартості об'єкта оцінки, але не нижче їх балансової вартості.
Newsflash
| БЕСПЛАТНЫЙ СЕМИНАР 13 июля "ГЛАВНЫЙ БУХГАЛТЕР И БЕЗОПАСНОСТЬ БИЗНЕСА" |
|
Завершаем первое полугодие 2016 года уверенно. Семинар-практикум 13 июля в г. Одесса!
ПРИГЛАШАЕМ бухгалтеров и руководителей предприятий принять участие в бесплатном семинаре-практикуме Главный бухгалтер и безопасность бизнеса Вопросы к рассмотрению:
|